Король-проповідник краю Ельзе жадав болю, забороненого болю. Був би це хтось не такий впливовий, цю пристрасть уважали б сороміцькою. Але вся велич Божественного Трону марніла, коли згубному бажанню піддався його владика. Тож король звернувся до чорнокнижників, замкнених у підземеллях, пообіцявши волю тому з них, хто подарує монархові покірного суккуба-мучителя. Прикликана істота на ймення Акаша тішила короля вишуканими катуваннями, за що він звав її Таємною Королевою. Кожнісіньку вільну хвилину владика віддавався її вигадливим тортурам, аж поки не занедбав своїх обов’язків, поринаючи в тенета болісних утіх. Королева Болю могла підвести його до межі смерті, однак руни присяги змушували її зберігати монарху життя. Безвідповідальність короля зрештою призвела до повстання в країні. Владику винесли з його покоїв та скинули з Вежі Заклиначів. У мить його смерті Королева Болю здобула жадану свободу. Вільна від служіння, вона пішла світом, аби нести страждання всякому, хто припаде їй до душі.