Немає нічого простішого, ніж образити троля. Ці запальні і ласі до суперечок істоти не втрачають жодної нагоди, аби взяти участь у спірці. До повноліття самці живуть у підземних печерах під житвом матріахині, не приносячи жодної користі, а тільки годуються та байдикують. Часто і дорослі тролі висять на шиї матріахині роками. Коли ж їх нарешті виганяють зі звичних місць, вони збиваються у голосливі бандитські зграї і скандалять з будь-якого приводу.

Можна уявити, якою треба бути заразою, аби тебе вигнали власні одноплеменці, які так люблять сперечатися і скандалити. Саме це й сталося з Джа’ракалом, тролем-торгашем з глибини Ховена.

Був він настільки злий й дошкульний, що навіть тролі з його власної зграї не витримали його. Якось після гострого нападу жадоби, коли він привласнив собі майже увесь скарб з останнього нальоту, терпіння одноплеменців лопнуло. Його скрутили, віддухопелили дубцями й викинули з табору. Ошалілий від люті, наступного дня Джа’ракал повернувся і перебив усіх, одного за іншим. А коли відійшов, то дав криваву клятву, що віднині буде лише сам за себе. Відтоді і донині блукає Джа’ракал світом, злющий і нещадний. Хоч прозвали його повелителем тролів, та повеліває він лише самим собою.