Колись давно Землетрус був єдиним із землею, як-то ґолеми чи гаргульї, та зараз він вільно крокує по світу. На відміну від інших створив себе сам, лиш виплеском волі, нікому не служить і діє на власний розсуд. У неспокійних снах, глибоко в кам’яних пустотах, він проводив весь свій час, дрімаючи, існуючи поза справжнім життям.



Та якось, в один із сезонів тремтіння землі, піки Нішай трусило як ніколи. Численні лавини змінювали річища й течії річок, долини ставали бездонними прірвами… Коли земля остаточно перестала труситись, Землетрус вийшов із пилу, скинувши з себе вагу масивних брил, немов легку ковдру.



Він постав у образі смертного звіра і назвався Рейґор Кам’яне Копито. Він дихає повітрям, у нім тече кров, тож його може і смерть спіткати. Та дух його земний має велику силу, і він завжди носить її у кремезному тотемі. А в день, коли паде він прахом, земля прийме назад свого блудного сина.